Шкільний конкурс "Міс Осінь"

Захарова Альона - "Жовта Осінь"

Я жовта осінь.  Жовтий колір мій улюблений. Я дуже люблю малювати, тому я беру жовті фарби з пензликами, виходжу в гаї, сади, парки і ліси, та розфарбувую лисття дерев в жовтий колір.

Осінь пензлика взяла

малювати почала,

в білокорої берізки золотила довгі кіски.

Став багряним колір чуба

в мудрого дідуся-дуба.

Дві сестрички, дві осички

стали жовті, мов лисички.

А довкруг, довкруг травиця

тихо-тихо золотиться.

Ось палахкотять калина,

горобина і шипшина.

Не вгаває щедра осінь,

а малює неба просинь.

Ще — тоненькі павутинки,

сірий дощик і хмаринки…

Пензлик біга без упину —

гарна в осені картина.

(Марія Пономаренко)

 Подивіться на мою спідницю. Вона зроблена з поліетеленових пакетів. Чому? Мені стає дуже сумно, коли я бачу, що восени, коли  трава сохне, то  повсюди видно в парках, лісах розкидані поліетеленові пакети. Вони забруднюють нашу природу. Давайте берегти природу. Як гарно коли осінь має жовтий колір і нею можна милуватися.

Жовта осінь –сама найпрекрасніша пора року. Восени дні стають коротшими, сонячного світла менше.  А жовтий  колір здатний зарядити людину життєвою енергією, так само, як і сонце наповнює нею все живе на Землі. Неперевершеною королевою осені є хризантема. Осіння негода, в'яне рослинність, а вони - прекрасні хризантеми - дарують нам красу і тепло своєї душі. Особливо позитивне значення мають жовті хризантеми. За однією з легенд, жовті квіти хризантем - це сонячні промені, що впали на Землю. У Японії їх називають кику - Сонце. Пишний букет жовтих хризантем, поміщений в високу порцелянову або керамічну вазу, є надзвичайно сильним провідником енергії Ян і привертає потужний потік удачі в будинок.Як гарно, що восени багато жовтого кольору!

                                                       

 Юрченко Марія - "Золота Осінь"

Я Сама красива і мальовнича пора року. Я- золотокоса красуня. Дуже люблю жовті, червоні, оранжеві фарби, а особливо люблю золотий кольор Після мого  приходу увесь ліс стає немов золотавий.  Ось приходжу в березовий гай, і обсипаю все золотом, що очей не можна відвести.На стрункі берізки вдягаю гаптовані золотом сукні, замість листочків вішаю  золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти.Гуляю по парку і не можу нагулятися. Радію, як я гарно все прикрасила. Золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба.Але нажаль, не довго мені панувати в парках, садах, лісах. Вже за тиждень дерева починають скидати своє  прекрасне золоте вбрання. А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.

Осінь на камінчику

над ставком присіла.

Мило із промінчиком

осінь говорила.

Дав промінчик осені

золотої фарби,

щоб змінила господиня

довколишні барви.

Осінь розсміялася

Радісно, щасливо:

— Трішки постараюся —

Зроблю справжнє диво!

Зараз ось розбавлю

фарбу-жовтяницю,

уділю дві краплі

зеленій травиці.

А сосні не треба —

Хай зелено буде.

Згадувати літо

будуть звірі й люди.

(Марія Пономаренко)